Павутина страху Метафоричні карти. Ломелінд Маджере

Багато страшного у світі. Про це не хочеться ні говорити, ні думати.
Але іноді доводиться. Хоча б тому, що якщо страшне прийшло в життя - воно вже тут, і що менше в його бік дивишся, то більше йому місця у твоєму житті.

 Страх - це не обов'язково погано, і не обов'язково повз реальність. Якщо його уважно розглянути, то може виявитися, що з цієї ситуації дійсно потрібно забирати ноги. Або хоча б перестати прикидатися, що все добре, нормально і правильно. І це вже дасть скількись ресурсу.

 Найкращий спосіб боротьби зі страхом - побачити і назвати. Саме в цьому й допоможе колода страхів.

 У неї зібрані схематичні зображення різних речей, концепцій, ідей та ситуацій, яких можна боятися. Малюнки навмисне мультяшні, без зайвих деталей. Досить виразні, щоб розпізнати страшне, і водночас досить абстрактні, щоб не відчинити навстіж двері для нього.

 За допомогою колоди страхів можна досліджувати не тільки власне страхи і побоювання, а й усе те, що в принципі може піти не так. Чому я в цій ситуації не довіряю Про що в мене немає інформації Що мене тривожить Що дратує Що дратує Що не подобається Що не так

 Добре допомагає дослідження страху і в разі регулярного зриву домовленостей, з іншими або із самим собою (це часто називають прокрастинацією: начебто я домовився сам із собою, що зроблю ось це, але чомусь не роблю). Саме страх найчастіше блокує можливість діяти, і якщо десь намір є, а дії немає - має сенс шукати страшне.

 Методики

 Важливо! Якщо живий розумний чогось боїться - у нього на те причина є. І якщо вже вести клієнта на зустріч зі страшним - потрібно відразу закладатися на те, що назад його теж знадобиться вести. Хоча б для того, щоб відпустити з консультації в дієздатному стані. На це може знадобитися час, і добре б до цього моменту знати, що допомагає цьому конкретному клієнту.

 Якщо ж ідеться про самостійну роботу - бажано підстрахуватися, створити собі безпечні умови, і мати під рукою кілька способів виринути, на випадок якщо щось піде не так. Добре працює все, що повертає в тут-і-тепер (їжа, ванна з піною, рухи), або навпаки, відводить у свідомо безпечне місце (відповідний серіал, книжка, комп'ютерна гра).

 Є два принципово різних способи роботи з колодою страху, як і з будь-якою колодою карт.

В одному варіанті карта (або потрібна кількість карт) вибирається сліпо, навмання. Це глибший варіант, розмова з тією частиною особистості, яка зазвичай до свідомості достукатися не може.

 В іншому варіанті клієнт розглядає картинки на картах, і свідомо кладе ту, яка, на його думку, найкраще виражає те, про що він намагається сказати. Цей варіант підходить для ситуацій, коли ще рано, або чомусь не потрібно пірнати занадто глибоко. Також він дає змогу обійти заборони на обговорення окремої теми - адже викласти карту це зовсім не те саме, що сказати словами.

 Найпростіший і найшвидший спосіб - поставити за ситуацією одне запитання, і запропонувати клієнту витягнути карту як відповідь.

 Потім можна обговорити, що конкретно клієнт на карті бачить. Що тут намальовано, що залишилося за кадром, що відбувається, що відбувалося раніше (і призвело до зображеної ситуації), що буде далі, що можна сказати про персонажів, якщо вони є на карті. Що все це означає для ситуації клієнта. Якщо він сам бере участь у зображеній ситуації - то в якій ролі.

Слід мати на увазі, що розуміти картинки можна не тільки буквально, а й метафорично, так, "дитина, що зв'язала руки" цілком може розповідати про робочий проєкт або домашню тварину. Немає правильних і неправильних тлумачень, правильних або неправильних значень, що перше спадає клієнту на думку, те й правильно.

 Якщо клієнту не вистачає однієї карти, щось ще дряпає - можна витягнути другу, третю, стільки, скільки знадобиться. У такому разі корисно буває звернути увагу на загальні елементи, що повторюються, в картинках або сюжетах.

 Можна також узяти готовий набір запитань (підібрати із запропонованого списку, додати свої, погуглити розклади таро або будь-які інші методики), і розкласти карти за ним. Потім обговорити не тільки кожну конкретну карту, а й їхній взаємозв'язок, особливо якщо якісь елементи повторюються від карти до карти, або якщо вибудовується зв'язкова історія.

  Список хороших запитань:

 - чого ти (або інший учасник ситуації, або значимий близький, або хто завгодно) боїшся в цій ситуації

 - чого твій ворог боїться в цій ситуації

 - чому ти тут не довіряєш

 - чого ти побоюєшся

 - що тобі не подобається

 - який досвід тобі підказує, що в цій ситуації є чого боятися

 - яка ситуація тебе лякає/напружує

 - чого ти так злякався, що втік у цю ситуацію

 - що тебе тримає в цій ситуації

 - що страшного може статися, якщо ти покинеш цю ситуацію

 - що страшного може статися, якщо ти залишишся в цій ситуації

 - що страшного може трапитися в цій ситуації

 - через що потрібно пройти, щоб вийти з цієї ситуації

 - у чому твоя проблема

 - яка ситуація їсть/з'їла твої сили/ресурс/любов/радість/...     

 - хто їсть/з'їв твої сили/ресурс/любов/радість/ ...

 - що ти страшного зробив у цій ситуації

 - чим тобі загрожує ця людина

 - що поганого ця людина може тобі зробити

 - чим доведеться розплачуватися за ...

 - чого я в цій ситуації не помічаю

 - яка ситуація мене хвилює/лякає зараз найбільше (цілком може бути, що не та, про яку клієнт намагається поговорити)

 - який страх мною зараз керує

 - що з цією людиною сталося такого, що вона ...

 - чим я ризикую, якщо зроблю ось так (можна відразу кілька карт, якщо є кілька варіантів, як вчинити, по карті на варіант)

 - яка муха вкусила цю людину

 - що стоїть між тобою і твоєю метою/бажанням

У підсумку виходить виразний образ або виразна історія, і з цим уже можна працювати. Перевіряти на зв'язок із реальністю, шукати нестиковки, шукати спосіб щось із цим зробити, розбиратися, що можна зробити тут і зараз, залежно від завдань і ситуації.